Образотворче мистецтво

УРОК № 9

Тема. Петриківський розпис. Практична робота «Декоративне зображення рослин».

Мета:

1. Поглибити знання учнів у галузі україн­ського народного мистецтва, ознайомити з петриківським розписом.

2. Розвивати вміння й навички виконання ос­новних елементів образотворчої діяльності, образне мислення, асоціативну пам'ять.

3. Виховувати естетичне ставлення до навко­лишнього світу, творів мистецтва і любов до рідної землі.

Обладнання: матеріали: яєчний жовток, акварель, гуаш, пензлик, альбом з шаблонами;

зоровий ряд: таблиці з вправами, фотогра­фії робіт майстрів с. Петриківка.

Хід уроку

I. Організація класу

II. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему, яка -існо пов'язана з уже вивченою темою «Твоя країна — Україна у ви­дах і жанрах образотворчого мистецтва*.

Ми ознайомимося з творчістю українського народу, з його мистецтвом, яке він зберігав, примножував і проніс крізь віки.

У чому ж полягає особливість народного мистецтва? А в тому, що народний майстер виготовляє не тільки необхідну в господарстві річ, але й перетворює її на витвір мистецтва. Май­стри робили гарними буденні речі, якими користуються щодня: посуд, одяг, рушники.

На уроках ми будемо прикрашати посуд, іграшки.

III. Оголошення теми уроку

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з петриківським роз­писом.

IV. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями.

— Що таке реальність?

— Що таке фантазія?

— Чим відрізняється фантазія від реальності?

— Наведіть приклади реальності, фантазії.

— Назвіть реальних і фантастичних героїв.

V. Вивчення нового матеріалу

І Слово вчителя.

Сьогодні ми ознайомимося з одним із різновидів ДПМ, який доволі популярний, — декоративним розписом (орнаменталь­ними або сюжетними зображеннями). Декоративний розпис в Україні традиційно використовували для стінопису (розпи­су архітектурних будівель), для оздоблення меблів, кераміки, тканини, скла.

Найбільш відомим є петриківський розпис.

На степових просторах Дніпропетровщини широко й роз­ложисто розкинулося село Петриківка, засноване запорізьки­ми козаками. Здавна славилася Петриківка чарівним народ­ним мистецтвом: настінним розписом і розписом побутових предметів, виготовлених із дерева. З покоління в покоління передавали петриківські народні умільці таємниці своєї май­стерності.

Петриківські майстри зображували не тільки реальні пред­мети, але й фантастичні, небачені образи. Такими є традиційні квіти «цибулинка» й «кучерявка». Крім різноманітних квітів, зустрічаються в розписі ягоди: калина, горобина, виноград. Часто зображують птахів як реальних, так і фантастичних: жар-птицю, паву, синього птаха.

Для розпису притаманні контрастні колірні сполучення. Яскраві фарби одержують із природних барвників, які добува­ють із соку ягід і рослин, змішаних із яєчним жовтком, молоком та оцтом. Фарби робили з пирію, буряку, шовковиці, вишні.

Сучасні художники під час розпису побутових предметів користуються гуашевими фарбами, а розпис на скринях, сан­чатах, возах роблять олійними фарбами.

Навесні в Петриківці зеленіє верба й осока; улітку на городі розцвітають червоні маки й золотий соняшник; восени красу­ються у садах темно-сині грона винограду, багряніють гордо­виті жоржини, шелестять листям кущі калини. А взимку все бачене оживає в художніх образах на стінах і печі. У будинку немов розцвітають квіти, дозрівають ягоди, якими харчуються казкові птахи.

— А що ж народним майстрам необхідно для роботи?

1. Тонкі пензлі білячі або колонкові. Можна використати й пензлі з котячого смуху. Після роботи пензлі обов'язково ви­мивають із милом.

2. Фарби акварельні або гуашеві.

3. Яйце (тільки для роботи з акварельними фарбами). Жовток акуратно відокремлюють і кладуть у чашку. Додають у цю суміш одну столову ложку води й одну столову ложку оц­ту. Добре перемішують. Використовують, додаючи невеликими порціями у фарбу. Невикористану суміш можна зберігати два-три дні в холодильнику.

4. Блюдце використовують замість палітри. На ньому змі­шують фарби з яєчним жовтком.

Спочатку пензлі змочують водою, потім набирають фарбу з жовтком і роблять мазок на папері.

Іноді майстри-художники використовують прийом розфар­бовування пальцями: умочують палець у фарбу, а потім при­кладають до паперу — і виходить кругла крапка — відбиток. У такий спосіб можна зробити гроно ягід: калини, винограду.

VI. Практична робота

Давайте спробуємо зобразити основні елементи розпису. (Діти по черзі пробують зобразити елементи розпису. Під час роботи рекомендується використовувати альбом з шаблона­ми, с. 20.)

а) «Зернятко». За його допомогою малюють усі орнамен­тальні мотиви (мал. А). Цей мазок формою нагадує крапельку води.

Діти відразу пробують зробити цей мазок.

б) «Криве зернятко» — дуже популярний елемент. За Його допомогою створюють «перисте листя», пелюстки квітів. Щоб намалювати цей елемент, необхідно починати з тонкої лінії ву­сика, повертаючи пензлик і завершуючи мазок притисненням пензля до паперу (мал. Б).

в) «Пуп'янок» одержуємо, використовуючи два мазки «кри­ве зернятко» — напіврозкрита квітка (мал. В).

 

г) «Листя» зображується за допомогою різноманітно розта­шованих мазків «зернятко» (мал. Г).

д) «Гроно винограду». Майстри села Петриківки роблять ягідки за допомогою відбитків пальця, розташовуючи їх у фор­мі кошика (грона). Ягідки ставлять одну над одною, поступо­во зменшуючи їхні розміри. Потім з'єднують ягоди тонкими лініями (мал. Д).

е) «Перехідний мазок», виконується пензлем великого роз­міру (мал. Б).

У розписах народних умільців часто зустрічається ефект плавного переходу одного насиченого кольору в більш світлий або темний. Це досягається перехідним мазком.

На пензлик набирають один колір, потім кінчиком пенз­лика набирають інші кольори. Роблять мазок. Мазок виходить двох-трьох відтінків.

Для нового мазка фарбу набирають заново.

У ході роботи вчитель проводить поточний інструктаж.

VII. Завершення уроку

Фронтальна демонстрація виконаних на уроці дитячих робіт.

Завдання на наступний урок: принести гуашеві або ак­варельні фарби, яєчний жовток, колонкові пензлі різних роз­мірів, цупкий папір.