Урок № 4. ЯК СКОМПОНУВАТИ МАЛЮНОК В ОБРАНОМУ ФОРМАТІ Мета: • навчальна: ознайомити учнів з поняттям «композиція», законами, які допомагають компонувати зображення в обраному форматі; актуалізувати знання з правил обрання формату зображення відповідно до задуму; • розвивальна: розвивати вміння аналізувати твори образотворчого мистецтва; формувати естетичні почуття, смак; активізувати творчу ініціативу учнів; • виховна: виховувати зацікавленість творами образотворчого мистецтва. Оснащення • Матеріали та інструменти: кольоровий папір, ножиці, клей, пензлі для клею, альбоми, серветки для витирання рук, клейонки. • Зоровий ряд: репродукції картин (Й. Курилас «На Гуцульщині»; І. Шишкін «Жито», «Полудень. Околиці Москви»; Ф. Шнайдер «Натюрморт із птахами, фруктами та овочами»; К. Петров-Водкін «Натюрморт із оселедцем»). Тип уроку: комбінований урок. ХІД уроку 1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку 2. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ 3. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель. Термін «композиція» зазвичай вживають у двох значеннях. З одного боку, композиція — це побудова художнього твору, яка обумовлена його змістом, призначенням і характером. З іншого боку, композицією називають і сам твір, тобто кінцевий результат діяльності художника. (Запис до словничків.) Композиція надає твору цілісності, організує та підпорядковує його елементи один одному й цілому. Ознайомимося з основними законами композиції та запишемо їх до словничків. Підпорядкування компонентів композиції та композиційних засобів ідейному задуму твору. Цей закон вимагає цілісності, виразності, ідейності художнього твору та зобов’язує художника, щоб його композиція в усіх деталях підпорядковувалась ідейному змісту, розкривала ставлення митця до зображуваного та його захоплення. Наявність композиційного центру. Композиційний центр містить головні компоненти, які розкривають ідею твору. Поміж основних прийомів, які дають змогу робити акцент на композиційному центрі (місці в картині, яке притягує погляд глядача), є грамотне володіння формами, лініями, кольором, світлотінню. Учитель розповідає про композицію картини Й. П. Куриласа «На Гуцульщині», демонструє її репродукцію. Співмірність усіх частин композиції між собою та щодо цілого. Згідно з цим законом художник має враховувати співвідношення об’ємів, кольорів, світла, тону й форми, а також ритму й пластики, руху чи стану спокою, щоб твір справляв враження єдиного цілого, відповідав ідейному задуму. Закон цілісності композиції вимагає, щоб глядач сприймав її як неподільний твір мистецтва, у якому кожне зображення доповнює зміст. Цілісність залежить від здібностей художника підпорядковувати другорядне головному; створити такий твір, де кожну деталь можна сприймати як необхідну; доповнювати щось важливе для розвитку задуму. А ще є прийоми та правила композиції, яких художник обов’язково має дотримувати. На попередньому уроці ми вивчали поняття «формат». Пригадайте, які формати ви обирали. Сьогодні ми навчимося розміщувати зображення в обраному форматі. Пам’ятайте: важливу роль мають обрані художником для твору типи формату. Художники часто використовують у композиції поняття «рама». Але це не рами, що обрамляють картини. Тут «рама» — композиційне явище, визначене всією конструкцією зображення як межа картини, на якій завершується композиційна цілісність. Для неї є характерними такі правила: об’єкт, зображений на однорідному полі близько до «рами», сприймається розміщеним близько до площини «рами» або навіть частково злитим із нею; об’єкт, зображений далі від «рами» до середини картинної площини, сприймається віддаленим углиб. Ви вже знаєте, що формат картини має відповідати її композиції, зміст якої добре компонується не в будь-якому розмірі картинної площини: витягнутий угору прямокутний формат підсилює монументальність зображення; формат, витягнутий по горизонталі, послаблює та сковує зображення. Учитель розповідає про різні формати картини І. І. Шишкіна («Жито», «Полудень. Околиці Москви») і демонструє згадані репродукції. А ще картини можуть викликати відчуття рівноваги та нерівновагі у композиції. Рівновага залежить від розташування основних мас композиції, організування композиційного центру, пластичної й ритмічної побудови композиції, пропорцій, колірних, тональних і фактурних взаємин окремих частин одна з одною та з цілим. Рівновага виявляється по-різному в асиметричних і симетричних композиціях. Наявність симетрії ще не гарантує врівноваженості композиції. Невідповідність симетричного елемента і площини (або диспропорція частин і цілого) робить її візуально неврівноваженою. Удало знайдену симетричну композицію сприймати легко, незважаючи на складність її побудови. Проте твердження, що симетрична композиція є виразнішою, є неправомірним. Історія мистецтва доводить, що асиметрично побудовані за законами гармонії композиції з точки зору художньої цінності жодним чином не поступаються симетричним композиціям. Навчальна вправа Учитель. Порівняйте два натюрморти — Франса Шнайдера «Натюрморт з птахами, фруктами та овочами», Кузьми Сергійовича Петрова-Водкіна «Натюрморт із оселедцем». Який з них є статичним та врівноваженим, а в якому відчувається динаміка і відсутня рівновага? (Демонстрування наочності.)
Фізкультхвилинка 4. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ ♦ Які закони композиції ви запам’ятали? ♦ Які композиційні прийоми використовують художники? ♦ Опишіть свої враження від картини «Жито» Івана Івановича Шишкіна.
5. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ Виконання врівноваженої (неврівноваженої) композиції з геометричних фігур Учитель. Створіть власні композиції, пам’ятаючи про закони та правила композиції. Виріжьте з кольорового паперу різні геометричні фігури і спробуйте створити з них композицію: врівноважену або неврівноважену.
6. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ 1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку). 2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: звернути увагу на зовнішній вигляд та проаналізувати форми різних рослин; принести графічні матеріали (олівці, гелеві (кулькові) ручки, фломастери та ін.), гумки, альбоми. 3. Проголошення уроку завершеним.
| 
