Інтерактивний розвиток фантазії учнів
На сучасному етапі розвитку українського суспільства в умовах
реорганізації освіти та системи виховання сучасні педагоги розуміють
велику роль мистецтва у формуванні високоморальної та розвинутої
творчої особистості. Тому відповідно до Державного освітнього стандарту
загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепції загальної
мистецької освіти та головної мети освітньої галузі "Естетична
культура”, назріла необхідність доповнень у класичних формах залучення
школярів до мистецтва.
Зокрема йдеться про потенціал інтегративних підходів, які є одним із
засобів інтерактивної форми уроку. Так, основу програми «Мистецтво»
(5-8-ті класи), розробленою під керівництвом Л. Масол, закладено
принцип єдності національних і загальнолюдських художніх цінностей,
поліхудожньості та полікультурності, що втілюється у вивченні художніх
мов різних видів мистецтва, які мають багато спільних елементів та
ознак. Програма стимулює вчителя до самостійного пошуку
найоптимальніших виграшних поєднань і багатозначних зв’язків
різнопланових цінностей двох і більше видів мистецтва. Також над цією
проблемою працювали такі автори, як Л. Ващенко, О. Щолокова, С.
Коновець, В. Тименко та інші, які бачать переваги інтегративних курсів
і міжвидове інтегрування для застосування в загальноосвітніх закладах.
Перш за все розглянемо, як розкривається зміст поняття «інтерактивні
форми навчання». Словник іншомовних слів за редакцією академіка АН
України О. Мельничука дає таке визначення поняттю "інтер…” (лат.
іnter…) - префікс, що означає перебування поміж, періодичність дії;
активність - посилена діяльність, діяльний стан. Таким чином,
періодичне посилення активності або періодичне переведення в діяльний
стан визначає поняття "інтерактивний”. Для сприяння розвитку фантазії
та уяви, що є складовими творчого потенціалу, та врахування художніх
інтересів особистості вчитель може застосовувати ситуації вибору учнями
різнорівневих за складністю завдань, тем, технік і матеріалів для
виконання художніх робіт і сприйняття мистецьких творів, активізувати
різноманітними методами та прийомами пошук у вирішенні завдань.
Ми пропонуємо до розгляду методологію інтерактивної форми мистецької
освіти, яка враховує вимоги сучасної педагогіки. Вони складаються із
завдань, які містять у собі:
Освітні - спрямовані на активацію уяви та фантазії. Передбачають
формування практичної діяльності, уміння аналізувати та інтерпретувати
мистецькі твори та дитячі малюнки, навчатися споглядати їх різними
способами: статичний - сприймати їх через внутрішній світ, пропускати
через свої відчуття на рівні порівняння чи поєднання емоційного стану
та виразити їх; динамічний - сприймати через зовнішні відображення
мистецьких творів, тобто "оживлювати” образи картини чи скульптури
рухами, театральною діяльністю, обрядовими дійствами. Спробувати уявити
собі, яким чином зображені образи набули тієї чи іншої пози.
Пластичними або гострими рухами передати стан природи, що відтворив
художник у своєму мистецькому творі. Створювати творчі композиції за
мотивами мистецьких творів, видів і жанрів мистецтва, малювати варіації
на теми та імпровізувати за творами митців. Застосування таких
нестандартних завдань є одним із засобів стимулювання інтересу до
мистецтва. Розглянемо деякі з них. Так, запропонуємо учням провести
аналіз на порівняння ряду робіт на одну тему, виконаних дітьми різних
вікових категорій. Спроектувати аналіз запитаннями: чим можна
ускладнити чи доповнити сюжет? Що змінити, які художні техніки,
матеріали застосувати, тобто відтворити картину на площині в об’ємі -
скульптуру, рельєф, паперопластику? В якому жанрі або виді мистецтва
намалювати її? Визначити мету створення малюнка (навчитися художній
техніці, чи він носитиме рекламний характер чи прикрашатиме інтер’єр
тощо). Такий аналіз активізує творчий процес, з’являються нові ідеї та
образи у розкритті теми. Це ж стосується завдань-диктантів. Учень під
диктовку створює композицію, має швидко розташувати зображення так, щоб
утворився сюжет. Завдання на часткове копіювання якогось фрагмента
відомої картини чи малюнка вчителя, а далі придумати та розширити його
за своєю фантазією або подивитись на картину та спробувати відтворити
побачене. Вправа на реставрування форми та малюнка посуду за уламком.
Розвивальні - спрямовані на використання нетрадиційних методів
запропонованого матеріалу як один із засобів впливу на творчий
потенціал дитини.
Сюди відносяться використання набутих учнями знань з інших навчальних
дисциплін; долучення різноманітних терапій - арт, арома, музичні,
аутотренінги, релаксація, медитація. Застосування непоширених художніх
технік (пальчиковий метод, малювання пластиліном на склі, лиття води у
форми, ліплення з мокрого піску тощо) та матеріалів (малювання лаком
для нігтів, губною помадою, тінями для повік, коректором, "ліплення”
утеплювальною пінкою, гіпсовим бинтом тощо), використання різних
предметів (палички, корпуса кулькової ручки, овочів), застосування
імпровізації в поєднанні різноманітних технік. Використання вчителем
різноманітних прийомів ознайомлення дітей із процесом змішування
кольорів. Так, палітра може бути у вигляді склянок, у яких знаходяться
барвники. Переливаючи їх з одного посуду в інший, діти спостерігають
хімічний процес утворення різноманітних відтінків. Таким прикладом може
бути накладання кольорових світлофільтрів один на другий, у якому учні
спостерігають оптичне змішування кольорів. Далі школярам пропонується
самостійно придумати вид палітри. Ця вправа спрямована на засвоєння
вмінь змішувати та отримувати нові кольори та відтінки. Аромати також
можуть активізувати натхнення дітей. Особливо якщо їх застосувати на
уроках малювання пейзажів, натюрмортів. Включаються нюхові аналізатори,
які викликають у дитини асоціації з приємними спогадами, що позитивно
впливає на її емоційний стан.
Виховні - містять у собі незвичайні форми проведення уроку як засіб
формування здатності проявляти творчу діяльність: урок на виставці, у
музеї, на екскурсії, у магазині, у майстернях митців - живописців,
гончарів, різьбярів, вишивальниць і т. д., в ательє, редакції тощо.
Пропонуються різноманітні види уроків - шоу, вернісаж, конференція,
аукціон, обрядових дійств. Проводити рольові ігри - сесія
мистецтвознавців, зустріч інопланетних митців. Теми виховних завдань
спрямовані на розвиток не тільки нових образів та ідей, а включають у
себе загальнолюдські цінності. До них відносяться створення проектів
(колективні форми роботи) з оформлення інтер’єра не лише у своїй школі,
а й в інших навчальних закладах, виготовлення подарунків, сувенірів як
благодійної допомоги ветеранам, громадянам похилого віку,
дітям-інвалідам, сиротам тощо. Виїзд і проведення уроків образотворчого
мистецтва, підготовлені учнями за своїм розробленим планом, і
пропозиції тем уроків (роль учителя, митця та інше). Проведення
конференцій зі своїх надбань у мистецтві. Розглянемо тему "Створення
проекту. Оформлення ви-ставки дитячих малюнків” (робота у групах). Це
завдання несе в собі дух змагання. Дітям дуже подобається перемагати,
коли їм довіряють, дають можливість самостійно вирішити якесь питання,
поставлену перед ними задачу. Самостійне вирішення завдання школярем
спрацьовує на активне творення, видумування чогось нового, тобто він
робить відкриття. Це дає йому впевненість у своїх можливостях. Учитель
допомагає учням у визначенні критеріїв, які дадуть змогу вибрати кращий
проект, заохочувальні номінації для інших проектів; демонструє
послідовність виконання проекту, ескізи готових проектів, зразки
шрифтів і шрифтових композицій; роздає проспекти із планом
проектування. Завдання передбачає декілька етапів у досягненні мети.
Назва проекту. Тема виставкових робіт. Визначення форми та кольору
шрифту. Оформлення малюнків. Розробка схеми розташування у приміщенні.
Виготовлення ескізу каталогу виставки, запрошення. Форма проведення
виставки (аукціон, благодійна, ярмарок тощо). Підібрати музичне
оформлення. Основне завдання уроку - навички написання шрифту, його
розташування на аркуші паперу, підбір кольору та форми. Тобто таке
звичайне завдання, подане в інтерактивній формі, учні виконають із
творчим підходом, мобілізують усю свою фантазію та уяву.
Творчий розвиток особистості на уроках образотворчого мистецтва - це
засвоєння нею необхідних художніх навичок і прийомів, розвиток фантазії
та уяви, тобто усвідомлення сутності явищ і предметів реальної
дійсності з точки зору їх відповідності або невідповідності особистості
моральним та естетичним вимогам, що вироблені людською культурою.
Інтерактивні форми сприяють такому розвитку школярів і тим самим
забезпечують самостійний пошук різноманітних зв’язків, художніх
співставлень, аналогій, паралелей між видами мистецтв і дійсністю,
наслідком яких має стати формування в особистості здатності цілісно
бачити та сприймати світ, що зумовлює високий потенціал творчості,
виховуватиме потребу в художньо-творчій самореалізації, сприятиме
духовному самовдосконаленню.
|
