До нас дійшли свідчення про те, що кожне слов’янське плем’я, родина і навіть окрема людина мали свої обереги, тобто предмети, які вважалося, були охоронцями від хвороб, лютого звіра, лісових страховиськ, блискавки, неврожаю. Люди вірили: якщо ти взяв оберег, то сміливо рушай і в далеку дорогу, і на полювання. Оберег вселяв віру в свої ж сили, заспокоював, робив людину більш впевненою при зустрічі з бідою. Навіть добре озброєне , мужнє і відчайдушне запорізьке козацтво не нехтувало оберегами, йдучи на ворога. Образи Богині – Берегині, хреста, коня, птаха, символів сонця, земпі, води зображали на рушниках, одязі, на дверях хати. За обереги вважали і ті речі, які оточували людину в побуті.
|