Урок № 5

Тема: Елементарні засоби компонування простих форм на площині. Створення композиції з крапок, ліній, плям. Правила користування гуашевими фарбами та пензлем. Танок повітряних зміїв.

Мета: перевіряти засвоєння учнями поняття «графіка», «лінія, крапка. Пляма як засіб виразності» та закріплювати їх; ознайомити з правилами роботи з гуашевими фарбами, пензлями, вчити правильно розташовувати зображення на площині аркуша, надавати початкове поняття про компонування простих форм на площині; розвивати фантазію,  уяву, допитливість; виховувати екологічну культуру.

Обладнання: репродукції картин, аудіо запис П. Чайковський «Вальс квітів», комп’ютер, олівець, гумка, гуаш, пензлі, серветки.

Хід уроку

I.         Організаційна частина.

II.      Повідомлення теми і завдань уроку.

–          На цьому уроці ми навчимося працювати із гуашшю, для зображення повітряних зміїв використовуватимемо різні геометричні форми.

III.   Засвоєння нових знань:

1.        Вступна бесіда

–          Дітки, до нас сьогодні на урок не прийшов, а прилетів Олівець. Прилетів він на повітряному змієві.

2.        Демонстрування повітряних зміїв.

3.        Продовження бесіди.

–          Хто з вас коли-небудь запускав повітряного змія? Опишіть його.(Діти діляться враженнями.)

–          Люди завжди мріяли літати, як птахи. І найдревніший літальний апарат, який вони винайшли,  повітряний змій. Китайці запускали їх у небо ще 2500 років тому, щоб налякати ворогів чи визначити напрям вітру. Деякі змії були такі великі, що могли підняти в повітря і людину. Робили повітряних зміїв у вигляді яскравих риб, метеликів, птахів, крилатих драконів.

–          Повітряні змії часто слугували листоношами. Коли треба було терміново попередити про якусь важливу подію — наступ ворога, приміром, чи одруження короля, або ж просто про великий ярмарок — запускали повітряних зміїв.

–          Варто згадати і такий випадок. У 906 році князь Київської Русі Олег завдяки повітряним зміям одержав блискучу перемогу над ворогами. Як розповідає давній літопис, коли в повітрі з'явилися "коні й люди паперові позолочені", вороги перелякалися й кинулись урозтіч.

–          У деяких країнах повітряних зміїв використовували, щоб допомогти кораблям, які зазнали аварії неподалік від суходолу. Змій переносив один з кінців канату з берега на корабель, і судно підтягували до рятівної землі.

–          В Англії завдяки повітряним зміям зберегли не одну тонну зерна та фруктів. Городники й садівники помітили, що птахи звикли до опудал і не бояться їх. А от повітряного змія сприймають як великого крилатого хижака і зразу ж відлітають геть.

–          І в наш час повітряні змії піднімають у небо термометри, щоб зміряти там температуру повітря, а також інші прилади, за допомогою яких передбачають зміни погоди. Завдяки повітряним зміям люди дізналися, що угорі повітря холодніше, і що блискавка — електричне явище. Перша фотографія Землі з висоти "пташиного польоту" була зроблена за допомогою змія.

–          Повітряними зміями намагалися навіть піднімати людей у повітря — але марно. Та цей дослід було використано для створення спочатку планерів, а потім — літаків.

–          Сьогодні повітряні змії для нас — просто цікава іграшка. Вони бувають найрізноманітнішими: від традиційного ромба до етажерок чи дельтапланів.

4.        Перегляд демонстраційного матеріалу.

5.        Прослуховування оповідання В.Берестова «Про повітряного змія»

–          Про повітряного змія. Вітя зробив повітряного Змія. День був похмурий, і хлопчик намалював на Змієві сонце. Вітя відпустив нитку. Змій почав підніматися все вище й вище, метляючи довгим хвостом і наспівуючи пісеньку:

–          Я лечу і мрію,

Я свічу і грію!

–          Ти хто такий? — спитали пташки.

–          Хіба не бачите? — сказав Змій. — Я — сонце!

–          Неправда! Неправда! — закричали пташки. — Сонце за хмарами.

–          За якими такими хмарами? — розізлився Змій. — Сонце — це я! Ніякого іншого сонця не було, нема, не буде й не треба. Ясно?

–          Неправда! Неправда! — сполошилися пташки.

–          Що-о-о? Цить, куцохвості! — гаркнув Змій.

Перелякані пташки розлетілись. Аж тут визирнуло сонце.

–          Заклювати хвалька! Вискубати хвіст ошуканцеві! — закричали пташки й накинулися на Змія.

Вітя почав хутко змотувати нитку, і Змій упав на траву.

–          Що ти там накоїв? — запитав хлопчик.

–          А що? — образився Змій. — Вже й пожартувати не можна?

–          Жартувати жартуй, — сказав Вітя, — але ж навіщо брехати й вихвалятися? Ти мусиш виправитись.

–          Ото ще морока! — пробурчав Змій. — І не подумаю! Нехай пташки виправляються!

–          Он як! — обурився Вітя. — Гаразд! Тоді я сам тебе виправлю. Тепер вже ти нікого не надуриш і не налякаєш, хоч лусни зі злості!

Хлопчик взяв фарби і перетворив намальоване сонце на кумедну мармизу. Змій знову полетів у небо, виспівуючи пісеньку: — Я лечу, я мрію, Що захочу, дію. Він дражнився, і брехав, і вихвалявся. Та тепер усі бачили його смішну мармизу й думали, що він жартує. А він і не думав жартувати.

–          Я — сонце! Чуєте? Я — сонце! — кричав Змій.

–          Ха-ха-ха! — сміялися пташки. — Ох і розсмішив. З тобою, друже, не занудьгуєш!

–          Цить, куцохвості! — бурчав Змій, сердито метляючи довгим хвостом.

Але пташки сміялися ще дужче, кружляли навколо Змія і смикали його за хвіст.

Повітряний Змій пообіцяв виправитись. Він дуже хоче потрапити в країну повітряних Зміїв, яка називається Змійландія.

6.        Поетапне зображення малюнка вчителем.

7.        Практична діяльність учнів.

III. Підсумок уроку.

1.        Перегляд і виправлення помилок у малюнках учнів.

2.        Демонстрування дитячих робіт.

–          Що нового ви дізналися на уроці?

–          Чому навчилися?