Урок № 20

Тема: Особливості зображення складної форми на основі простих форм. Порівняння розмірів форм та їх складових частин. Контраст та нюанс. «Синичка».

Мета: навчати учнів аналізувати форму, її взаємозв’язок з частинами, передавати в зображенні елементарні співвідношення частин форми; продовжувати навчати розміщувати зображення на аркуші паперу; передавати стан природи засобами живопису; продовжувати ознайомлювати з групою «холодних» кольорів; навчати учнів міркувати; розвивати вміння виражати емоційне ставлення до краси природи у творах мистецтва та навколишньому світі, окомір дітей, зорове сприйняття форми та її частин; дрібну моторику руки; стимулювати розвиток допитливості; виховувати дбайливе ставлення до птахів; співчуття, спостережливість, акуратність, увагу.

Обладнання: спектральне коло; репродукції картин відомих художників і навчальні роботи з методичного фонду; фотозображення птахів (зокрема синиць); матеріали для демонстрації послідовності та техніки виконання роботи; обладнання: ТЗН; альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів, палітра.

Хід уроку

I.         Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

–          Які кольори художники називають основними? Чому?

–          Що таке відтінок кольору? Як його можна отримати?

–          Які матеріали та інструменти знадобляться для створення малюнка фарбами?

III.  Мотивація навчальної діяльності

1.        Слово вчителя

–          Узимку, коли дерева обледеніли, коли з-під снігу неможливо добути корм, гине багато птахів. Вони потребують допомоги людини. Найчастіший гість на наших годівницях — Синичка.

(Учитель демонструє зображення синиці великої.)

–          Тож вирушимо до неї в гості. Маленька Синичка — пташка дуже гарна: голова, горло, смуга по грудях і підхвістя чорні, крила і хвіст блакитнуваті, спинка жовто-зелена, черевце жовте, а щоки і пляма на потилиці білі. Має вона гарну вдачу — весела, дзвінкоголоса, жвава, але не задириста. Кожне дерево, кожний кущ у лісі — це її домівка: годує, захищає. Причаїться Синичка поміж гілочок, мерехтять сонячні плями у зеленому листі — не видно Синичку. Вона за своєю природою є пташкою лісовою. Але завжди тягнеться до людини, полюбляє бувати в садах. Улаштується десь попід дахом, в дуплі або у старій шпаківні і чекає настання весни.

–          Ось і початок березня. Сніг ще не почав танути, а синички вже збираються в зграйки. Кочують лісом. Ділянки собі добирають. Якщо ділянка зайнята, то сповіщають про це дзвінкою піснею, тому всі чують, хто тут господар, і шанують його власність. Гніздо будує самочка напрочуд затишним. А самець — поруч: охороняє, розважає її піснями. Синиці потрібно насидіти 10—12 яєчок. Самець посвистить, викличе, погодує самку, і вона одразу ж повертається назад. Переверне яєчка і знову сидить. Наприкінці травня з’являються пташенята. Голенькі, у ріденькому пушку, синюваті. Гріти та гріти таких треба.

–          Синиці приносять велику користь лісу, адже харчуються комахами-шкідниками. Узимку потрібно обов’язково підгодо¬вувати синиць, пригощати їх зерном, крупою, хлібом, балувати несолоним салом. Тоді вони на подяку переглянуть усі тріщини на стовбурах і гілках дерев і витягнуть усіх шкідників, що там причаїлися.

2.        Бесіда

–          Де живуть синиці?

–          Яку вдачу вони мають?

–          Яку користь вони приносять?

–          Розкажіть, як ви допомагаєте птахам узимку.

IV.  Вивчення нового матеріалу

1.        Слово вчителя

–          Уявімо, що ми з вами потрапили до зимового лісу. Намалюймо синичку на гілці.

2.        Пояснення до творчого завдання

(Учитель пропонує розглянути схеми малювання синиці крок за кроком.)

–          Спочатку визначте композицію, олівцем намітьте місце для синички і загальний її розмір.

–          Потім продовжуйте малювати за схемою, уточнюючи деталі.

(Під час виконання малюнка вчитель пропонує навідні запитання, що роблять роботу більш свідомою. Учні мають засвоїти основні співвідношення частин тіла птаха).

–          Спочатку необхідно намалювати найбільшу частину тіла пташки — це тулуб.

–          На яку геометричну форму він схожий? (Овал.)

–          Якою за формою є голова синиці? (Коло.)

–          Вона менше чи більше від тулуба? (Менше.)

(Учні виконують малюнок в альбомі для малювання, кори-стуючись малюнками-схемами.)

–          На зразок того, як пташка вилупляється з яйця, так і ми малюватимемо синичку з овалу. Намалюйте два овали різного розміру — тулуб га голівку. Потім — дзьобик, око, хвіст, ноги.

IV.  Узагальнення вивченого матеріалу

1.        Бесіда:

–          Пригадайте, яким є забарвлення синички? (Голова, горло, смуга по грудях і підхвістя чорні, крила і хвіст блакитнуваті, спинка жовто-зелена, черевце жовте, а щоки і пляма на потилиці білі.)

(Коли малюнок синиці завершено, учитель пропонує учням перейти до фону.)

–          Я розповім вам, як правильно обрати колір для фону. Але спочатку повернімося до колірного кола, у той день, коли Червона, Синя і Жовта фарби затоваришували. (Учитель пропонує розглянути спектральне коло.)

–          Подивіться, на спектральному колі у кожного кольору є свій «будиночок». Кольори, які мешкають у сусідніх «будиночках», дуже схожі між собою. Художники називають їх нюансними парами, а їх сусідство — нюансом. Вимовімо це слово всі разом: «нюанс». Слово це прийшло до нас із Франції. Послухайте, яке воно м’яке, ніжне, як муркотіння кошеняти. Якщо ми покличемо Жовту або Синю фарбу, то «будиночок» нашої синички буде ніжним і затишним.

–          Тепер погляньмо на «будиночки», розташовані один навпроти одного. Кольори, які в них мешкають, дуже різняться. Художники називають їх контрастними парами, а їх сусідство — контрастом. Вимовімо це слово всі разом: «контраст». Це слово звучить, як постріл: різко, жорстко. Якщо нам допоможе Червона фарба, то Синичку буде дуже добре видно на червоному фоні. (Учитель пропонує розглянути малюнки з кружечками на кольоровому фоні і визначити контрастні та нюансні пари.)

2.        Навчальна гра «Будиночки для фарб»

Учні класу об’єднуються у групи по 5—7 осіб. Учитель розкладає для кожної групи на столі різнокольорові ґудзики (або кружечки кольорового паперу). Гравці повинні зібрати ґудзики (кружечки) в одній лінії контрастними парами, а у другій — нюансними. Перемагає та група, яка виконає завдання першою.

V.   Підбиття підсумків

1. Демонстрація робіт.

2 Бесіда:

–          Що найбільше сподобалося на уроці?

–          Які нові слова ви запам’ятали?

–          Кому покажете свій малюнок?

3. Прибирання робочих місць.