Урок № 13 Тема: Ознайомлення з групами «теплих» та «холодних» кольорів. «Чарівна веселка».Мета: закріплювати розуміння учнями понять «спектральне коло», «основний колір», «змішаний колір»; ознайомлювати учнів із поняттями «світліший», «темніший», «колірний тон»; закріплювати навички створення необхідного кольору змішуванням кольорів; навчати правильно розташовувати зображення на аркуші; формувати в дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати кольори; розвивати дрібну моторику руки; стимулювати розвиток допитливості; виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу; забезпечувати доброзичливу атмосферу. Обладнання: репродукції картин відомих художників, альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра. Хід уроку I. Організаційний момент. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів: – 3 якими кольорами ми нещодавно ознайомилися? – На які дві групи їх поділяють художники? Чому? – Які кольори необхідно змішати, щоб отримати зелену фарбу? оранжеву? фіолетову? – Які матеріали та інструменти знадобляться для малювання фарбами? III. Вивчення нового матеріалу: 1. Організація сприйняття творів мистецтва: (Учитель демонструє репродукції картин, які виконано аква рельними фарбами.) – Для яких зображень художники обирають акварельні фарби? – Що можна сказати про малюнки, виконані акварельними фарбами? (Вони прозорі, містять багато повітря.) – Складіть невеличку розповідь за картиною, яку виконано акварельними фарбами. (Розповіді учнів.) 2. Пояснення вчителя: – Уявіть, що веселки можна торкнутися рукою. Яка вона на дотик? А на смак? – Як ви вважаєте, чим пахне веселка? – А чи знаєте ви, які кольори є у веселки? – Чи з усіма кольорами веселки ми ознайомились? (Ні.) – Ми ще не ознайомилися з блакитним кольором. – На яку із знайомих нам фарб він схожий? (На синю.) – Візьмемо синю повітряну кульку і почнемо її надувати. Чим дужче збільшується кулька, тим світлішою вона стає. – Як ви вважаєте, чому? (Кулька розтягується, і шар фарби стає тоншим.) 3. Алгоритм виконання: – Намалюємо в робочому зошиті чотири кульки. Першу кульку зафарбуємо синьою фарбою. Для цього наберемо на вологий пензлик синьої фарби і прикладемо пензлик до середини зображення. – Тепер коловим рухом зверху вниз зафарбуємо простір усередині контуру, не виходячи за межі малюнка. Спробуємо наступну кульку зробити блакитною. Візьмемо на палітру краплину синьої фарби. Ретельно вимиємо пензлик і наберімо на нього білої фарби. Додамо її на палітру до синьої фарби і змішаємо. Колір змінився — він став світлішим. Ми отримали блакитну фарбу. – Зафарбуємо другу кульку блакитною фарбою. – Що робить біла фарба, коли ми додаємо її до будь-якого кольору? (Вона робить його світлішим.) – Якщо ми додамо більше білої фарби, колір стане світлішим, (якщо більше синьої — темнішим. Художники називають делірним тоном. – А який колір утворимо, якщо додамо білої фарби до червоної? (Рожевий.) – Зафарбуємо третю кульку червоною фарбою. Спробуємо наступну кульку зробити рожевою. Візьмемо на палітру краплю червоної фарби. – Ретельно вимиємо пензлик і наберемо на нього синьої фарби. Додамо її на палітру до червоної фарби і змішаємо. Утворився рожевий колір. Зафарбуємо четверту кульку рожевою фарбою. – Тепер у нас є всі кольори, щоб намалювати справжню веселку. IV. Закріплення вивченого матеріалу: 1. Пояснення до творчого завдання (Учитель пропонує учням розглянути зображення веселки на малюнках і фотографіях.) (Учитель малює на дошці декілька простих варіантів композиції з різним взаємним розташуванням елементів. Учитель пропонує учням відтворити в повітрі рухи, необхідні для зображення сонця, хмар, дощу, веселки. Пропонує виконати малюнок у робочому зошиті простим олівцем. Потім пояснює, як виконати роботу фарбами. Учитель пояснює послідовність виконання творчого завдання.) – Спочатку намалюємо небо. Змішаємо на палітрі блакитну фарбу і широким пензлем розфарбуємо верхню частину аркуша зліва направо. Уважно стежимо за тим, щоб фарба в робочій зоні не висихала,— інакше на небі залишаться смуги. – Тепер намалюємо землю. Із зеленою фарбою можна змішати жовту, і отримаємо листочки, освітлені сонцем. Для тіні необхідно додати синьої фарби. Додаючи до зеленої фарби жовтої, білої, синьої, можна отримати необхідні кольори для малювання дерев, кущів, трави. Жовта й оранжева фарби допоможуть намалювати поле стиглої пшениці. – Тепер намалюємо веселку. Перша смужка веселки буде червоною. Потім унизу, ближче до землі, розміщуються оранжева, за нею — жовта, зелена, блакитна, синя і фіолетова смужки. – У нас вийшли дуже гарні та яскраві роботи. Погляньте, скільки на них різних кольорів! – Назвімо їх. (Учні називають кольори разом з учителем.) – Як довго ми називали кольори! Для того щоб не витрачати стільки часу, художники назвали всі ці кольори хроматичними. Слово «хрома» грецькою мовою означає колір. (Учитель пропонує учням уважно розглянути таблицю хроматичних кольорів.) (Усі нові слова та поняття необхідно проговорювати разом із учнями по декілька разів. Учитель може запропонувати учням визначити, який настрій у нового слова та поняття, що воно означає. Потім проспівати нове, слово, дотримуючи визначений настрій. Цей підхід допомагає дітям легше запам’ятовувати складні слова та поняття.) 2. Бесіда: – Як ви вважаєте, який колір ми отримаємо, якщо додамо білої фарби до чорної? (Сірий.) – Сірий колір може бути дуже світлим і дуже темним. І для нього художники придумали спеціальну назву: усі зміни тону від білого кольору до чорного називають ахроматичними кольорами. Літера «а» на початку слова означає, що чогось бракує. Ахроматичний — означає безбарвний. (Учитель пропонує учням уважно розглянути таблицю ахро матичних кольорів.) V. Підбиття підсумків – Які кольори веселки подобаються вам найбільше? – Заплющимо очі й уявимо, що ми вирушаємо у подорож весел-кою. Ми зробили перший крок. Розкажіть, що ви відчуваєте. – Ось ми дісталися повороту. Що за ним? – Куди ми потрапимо, дійшовши до кінця веселки? – Що ми побачимо? – Які там живуть люди, тварини? – Які ростуть рослини?
| 
