Образотворче мистецтво

УРОК № 12

Тема. Народна іграшка. Практична робота «Диво-звірі».

Мета:

1. Навчити перетворенню реальних форм у декоративні, ознайомити з технікою виго­товлення народної іграшки.

2. Розвивати просторову уяву, спостереж­ливість, зорову пам'ять, тактильні відчуття, образне мислення й уяву

3. Виховувати естетичне ставлення до творів мистецтва; формувати здатність сприймати художній образ в об'ємно-пластичних фор­мах.

Обладнання: матеріали: пластилін або глина, стека, гуаш, пензлі, альбом з шаблонами;

зоровий ряд: косівські, опішнянські іграшки. 

Хід уроку

I. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда.

— Для чого призначений посуд, виготовлений народними майстрами?

— Що в перекладі з латини означає «декор»?

— Що таке реальність, фантазія?

— Чим відрізняються ці поняття?

— Чим відрізняється побутова кераміка від святкової?

— Розкажіть, що ви знаєте про гончарство.

— Що опішнянські майстри називають «святою землею»?

— Назвіть особливості робіт опішнянських майстрів.

III. Мотивація навчальної діяльності

Діти, вам подобається гратися? Іграшки — найбільші друзі. А ви знаєте, який шлях проходить іграшка, перш ніж потрапити до вас? А якими іграшками бавилися діти сто-двісті років тому?

IV. Оголошення теми уроку

Сьогодні на уроці ми створимо іграшку, якою гралися ваші прабабусі й прадідусі.

V. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.

Чим же гралися сто-двісті років тому хлопчики й дівчатка? Які ж іграшки були в них? Барбі й Мар'янки? Ніндзі-черепашки й літачки? Це були іграшки народних майстрів, чиї руки «дружать» з деревом, глиною, фарбою.

У Росії це каргопольські, филимонівські, димківські іграш­ки. В Україні — косівська й опішнянська іграшка.

Опішнянські майстри славилися виготовленням різно­манітних дитячих іграшок— найчастіше це були свищики у вигляді коників, півників, козенят. Ще робили цілі комплек­ти декоративних фігурок, із яких складали веселі й цікаві ком­позиції: «Весілля», «Ярмарок».

Майстри розписували іграшки колами, хрестами. Здавна ці знаки вважалися символами сонця.

А червоний колір, який часто можна побачити на народних іграшках, тривалий час був пов'язаний з уявленнями про сон­це — добре небесне світило.

Уся наша земля — це земля майстрів. У руках справжньо­го майстра і дерево, і жива податлива грудочка глини здатні ожити й розповісти дивні казки про те, як сонце зігріває своїми променями землю і дає їй життя.

VI. Практична робота

Сьогодні кожний із вас зробить свою іграшку. Візьміть шматочок пластиліну у свої теплі руки.

Відчуйте, який він м'який і податливий. Його можна вда­вити, витягнути, приплюснути.

У ваших руках цілісна грудочка. Намагайтеся ліпити аку­ратно. Нехай форма ніби проростає з живого пластилінового шматка.

Під час роботи рекомендується використовувати альбом 9 шаблонами, с. 25.

Коли іграшка буде готова, розфарбуйте її традиційними для України жовто-коричневими кольорами. А потім при­красьте свої іграшки елементами декору, використовуючи білі, зелені й жовті кольори.

Етапи виконання роботи.

1) Використовуючи пластилін або глину, сформуйте іграшку.

2) Доберіть кольори й розфарбуйте іграшку гуашшю одно­го кольору.

3) Почекайте, поки робота висохне.

4) Прикрасьте свою іграшку декором.

У ході роботи вчитель проводить поточний інструктаж, допомагає учням.

VII. Завершення уроку

Фронтальна демонстрація дитячих робіт.

Завдання на наступний урок: принести два-три аркуші па­перу (відтінків теплої гами), стільки ж білого паперу, ножиці, клей.